Жимолость Ізюмінка

Саджанці жимолості Ізюмінка

Ранньостигла Ізюминка була виведена південно-уральськими селекціонерами у 1999 роі.

Дорослий кущ у висоту не перевищує 1,3 м, крона компактна. Вона слабо-розкидиста і має зворотно-конічну форму, яку при необхідності можна коригувати щорічними обрізками.

Довгі пагони жимолості мають характерну особливість - вони злегка лущаться. Недосвідчених садівників це явище спочатку лякає, насправді нічого страшного в цьому немає. У Сибіру на Камчатці у народі жимолость називають «безсоромницею» через те, що вона ніби знімає з себе одяг.

Листя. Злегка увігнуте загострене листя жимолості трохи підкручується біля вершини, а світло-зелені пластини вистелені невеликим ворсом.

Плоди можна збирати в період із травня до середини червня. Сорт високоврожайний і дає до 1,4 -3,0 кг ягід з одного дорослого чагарника. Ягода характерної для жимолості подовженої овальної форми, трохи притиснутої з боків, і кисло-солодкого смаку, позбавленого специфічної гіркуватості. Дегустаційна оцінка 4,0 — 4,8 б.

Ягоди сорту Ізюминка можуть бути в довжину 1,8-2,7 см і мати вагу 0,7-1,6 гр, в середньому маса плодів становить 1,1 гр. Середньої товщини шкірка, покрита сизуватим восковим нальотом, приховує під собою волокнисту м'якоть, що відрізняється характерним для жимолості ароматом. Ягоди сорту слабко обсипаються, тому збирати їх треба вчасно

Зібраний урожай можна вживати у свіжому вигляді, заморожувати, а також сушити, робити компоти, варення та джеми

Особливість жимолості полягає в тому, що цвісти вона починає раніше за решту плодових чагарників у саду, а квітки добре переносять заморозки до -5-7°С  а сама рослина до  -50°С. Подібна стійкість і дозволяє гарантувати стабільність урожаю.

У сорту гарний рівень стійкості до характерних для жимолості захворювань, та шкідників. Цьому сорту жимолості обов'язково потрібні запилювачі, квітучі в цей же період, найбільше для цієї ролі підходять ранньостиглі Восторг, Чулимська, та інші Бакчарської селекції.

Особливості вирощування жимолості.

В Україні кущі жимолості можна зустріти практично на кожній присадибній ділянці, вона завоювала багатьох садівників. Плоди є скарбницею корисних речовин. Ягоди жимолості є цінним джерелом аскорбінової кислоти, антиоксидантів, глюкози, фруктози, сахарози, Р-активних сполук та селену, що захищає імунну систему та запобігає розвитку пухлин.

Вживати жимолость в їжу можна - свіжі ягоди, варення і соки з них тощо. Навіть після термічної обробки в ягодах зберігається більшість вітамінів і мікроелементів. Ягода не втрачає свої властивості також при сушці і заморожуванні. Жимолость багата вітамінами групи В, А і С. Серед мікроелементів, що містяться в жимолості йод, мідь, фосфор, кальцій, магній і калій. Завдяки такому набору корисних речовин жимолость позитивно впливає на серцево - судинну систему, піднімає імунітет і має загальнозміцнюючий ефект. Використовувати можна не тільки ягоди, а й листя, кору, гілки та квіти рослини, оскільки вони також містять корисні речовини.

Як і інші чагарники, їстівну жимолость можна висаджувати в ґрунт навесні або восени, жимолость вирощену в контейнерах при необхідності  можна висаджувати в любий період на протязі року (небажано зимою при мінусових температурах і влітку в сильну спеку). Навесні садити жимолость потрібно дуже рано, як тільки розтане сніг, і ґрунт трохи прогріється. Треба враховувати, що ця рослина прокидається рано, тому затягувати з посадкою не варто. Оптимальний час посадки жимолості навесні – в березні-початку квітня Варто врахувати, що це стосується тільки саджанців, вирощених у горщиках або контейнерах.

• Коренева система виходить за периметр крони куща на 50-60 см. Треба сказати, що у жимолості стрижнева коренева система, тобто коріння досить глибоко можуть проникати в землю, але і багато коріння яке розташовано поверхнево. Основна маса сисних коренів знаходиться в гранті на глибині 20-60 см. Жимолость може рости на одному місці до 20 років, але при цьому переносить пересадки практично в будь-якому віці. Починаючи з 3-4 років з неї «злазить» кора, відшаровуючись довгими смужками і оголюючи червонуватого кольору деревину. Лякатися не треба, оскільки це просто така особливість жимолості.
• Плід жимолості – це супліддя, яке утворюється з розрослих приквітників, але зазвичай садівники називають її плоди ягодами.
• Рослина проявляє стійкість до суворих морозів, спеки й дощу. Рослина невибаглива до ґрунтово-кліматичних умов і не вимагає особливого догляду. Гарно росте на гарно зволожених, багатих ґрунтах, середнього або легкого механічного складу, багатих гумусом і органікою.
• Жимолость дуже зимостійка: її деревина і ростові бруньки виносять заморозки до -50 градусів, квіткові бруньки і коріння – до -40 градусів, а бутони, квітки, молоді зав’язі – до -8 градусів. Цвітіння проходить в момент, коли середня добова температура переходить через нуль градусів (зазвичай відбувається в середині квітня, тому жимолость встигає відцвісти до початку пізніх весняних приморозків і практично ніколи ними не пошкоджується).
• Жимолость любить добре заправлений органікою суглинний ґрунт, кислотна реакція якого повинна бути близька до нейтральної (рН 6-7), а також сонце. Хоча в тіні вона досить добре росте, але плодоносить погано. Жимолость – рослина перекрестнозапильна, тому, щоб вона давала гарний врожай, садити її слід групою з 2-3-4 кущів різних сортів які є гарними запилювачами один для одного.
• Жимолость вологолюбива культура, тобто її слід поливати в суху і жарку погоду, особливо навесні і на початку літа. Любить вона і вологе повітря, а також любить мульчування землі навколо кущів, щоб не оголювалася коренева система.
• Чого не любить жимолость – так це застою води і близького залягання ґрунтових вод, оскільки в такій ситуації у неї загниває коренева система. Жимолость негативно реагує на кислий ґрунт (починає бліднути листя, і падає урожай), хоча і мириться з нею, особливо якщо висаджена на важкі глини або суглинки. Не схвалює вона і сильне мінеральне підживлення, вважаючи за краще їй середні дози мінеральних і органічних добрив. Гарно переносить спекотний період тільки на фоні оптимального зрошення.
• Для жимолості потрібен простір, бо вона розростається, розповзається вшир. Якщо ви садите її в ряд, то між кущами має бути відстань не менше 1-1,5 м, а між рядами краще 2-2,5 м.
• Посадка жимолості дуже важлива але проста операція. Місце для посадки готується заздалегідь, виривається ямка  - 40 см на 40 см і глибиною на 30 см, на дно вносять поживну ґрунтосуміш – земля з перепрівшим перегноєм або компостом. Опустіть саджанець в яму, при необхідності дещо розправляємо коріння і засипаємо таким же субстратом або просто землею. Кореневу шийку саджанця розташовують на рівні ґрунту або можна на 2-3 см заглибити.  Добре полийте саджанець після висадки, щоб ґрунт щільно облягав коріння. Ґрунт біля посадки має бути помірно вологим.

Жимолость не проблемна у вирощуванні культура. Догляд за жимолостю починається зразу після посадки, і полягає в тому, щоб забезпечити  рослину всім необхідним – чого вона потребує. Все це зводиться до звичайних операцій:

• Прополювання – рихлення ґрунту в приштамбових смугах і видалення сорної рослинності. Коренева система жимолості частково поверхнева, тому розпушування проводять на глибину не більше 5 см – 7 см. У дорослої жимолості коріння розташовані на глибині 25 см, тому розпушування проводиться без обмежень. У пристовбурних колах регулярно прибирають бур’яни, а в сильну спеку проводять мульчування травою для запобігання пересиханню ґрунту;
•  Підживлення – на протязі року і особливо в весняний період (квітень - червень) комплексними мінеральними і органічними добривами (підживлення азотними і фосфорно-калійними з мікроелементами добривами або гуматами). Інтервали між внесеннями комплексних добрив складають не менше двох тижнів. У перше підживлення вносять азот (30 г карбаміду / 10 л) для прискорення нарощування вегетативної маси. Головна умова – азотне добриво дається до початку фази цвітіння. Після цвітіння і до початку дозрівання ягід жимолості буде потрібно калійно-фосфорне підживлення: 15 г калію сульфату / 30 г нітрофоски / 10 л. Під дорослу рослину вносять 10 л – 15 л розчину, молодій жимолості досить 5 л води з підживленням. Восени жимолость підживлюють фосфорно-калійними добривами. Органіка має пролонговану дію, тому вносять її один раз на 3 роки. Бажано використовувати перепрівші рослинні компости і перегній. Свіжий гній призведе до опіків кореневої системи.;
•  Мульчування землі навколо кущів (дрібна кора, перепрілий компост, перегній тощо), щоб не оголювалася коренева система, не росли бур’яни, а також забезпечувалися оптимальні поживні і водно-повітряні показники ґрунту.
• Своєчасні поливи - на протязі року і особливо в весняний період (квітень - червень), не допускаючи переливи і пересихання ґрунту. Ґрунт пристовбурного кола повинен бути завжди зволоженим. Поливають рослину під корінь і по листу. Полив по листу проводиться тільки у вечірні та ранкові години, щоб уникнути опіків. Під корінь рослину поливають регулярно по мірі необхідності, з розрахунку 8-15 л на дорослий кущ;
• Рослини жимолості схильні до загущення крони, тому рекомендується проводити регулярну обрізку і  проріджування крони. Обрізка жимолості полягає в регулярному обрізанні поламаних, засохлих гілок, а також гілок що загущають крону і ростуть у її середину або перехрещуються і заважають одна одній. Ущільнену крону проріджують, щоб забезпечити в майбутньому сезоні доступ світла і природну вентиляцію. Робити це краще на початку осені і зимою в безморозний період (мороз не нижче -5°С). Не рекомендовано зрізати верхівки пагонів жимолості, так як на них зосереджена максимальна кількість бруньок з зачатками квіток, при їх пошкодженні знижується врожайність. Для старих 15-20-річних кущів можлива сильна омолоджує обрізка "до пенька" всіх старих гілон, яка проводиться на висоті 0,5 м від рівня грунту. За рахунок молодих парослевих пагонів кущ здатний відновитися протягом 2-3 років.
•  Хоча вважається що жимолость стійка культура і не потребує насиченого захисту від шкідників і хвороб, однак профілактичний захист не завадить. Щоб зменшити інфекційний фон навесні до розпускання бруньок проводять  обробку мідь вмісними препаратами (проти хвороб) разом з мінеральною олією (від шкідників).  А восени в жовтні місяці - проводять  обробку мідь вмісними препаратами (проти хвороб).

Урожайність кущів жимолості при гарному догляді високий, до 4-6 кг з куща.

!!! Не рекомендовано зрізати верхівки пагонів жимолості, так як на них зосереджена максимальна кількість бруньок з зачатками квіток, при їх пошкодженні знижується врожайність.

Для старих 15-20-річних кущів можлива сильна омолоджує обрізка "до пенька", яка проводиться на висоті 0,5 м від рівня грунту. За рахунок молодих парослевих пагонів кущ здатний відновитися протягом 2-3 років.