Жимолость Хоней Бі

Саджанці Жимолость Хоней Бі

це унікальний канадський сорт середньо-пізнього термінів достигання, виведений в Університеті Саскачевана, як гібрид російських сортів ‘Suvenir’ та ‘Blue Pacific’. Ця рослина служить ідеальним і універсальним запилювачем для канадійських сортів ‘Borealis’ та інших, так і Бакчарських -  ‘Tundra’ та інші, а також серії ‘Indigo’, вносячи важливий вклад у збільшення врожайності і якості ягід і вцілому у  розвиток культури жимолості, ік важливої ягідної культури.

Кущ швидкорослий, який досягає 1,5 м у висоту, забезпечує легкий доступ до плодів при зборі врожаю. Але схильний до загущення, тому потребує щорічної обрізки.

Ягоди циліндричною форми, синього кольору з білим нальотом. Вага плоду сягає 2 г. М’якоть набуває темно-червоного забарвлення. Циліндричні ягоди зберігаються на кущі довго, перестигаючи природним чином, завдяки чому стають особливо соковитими та смачними.

Достигання відбувається у другій половині червня з середньою урожайністю до 2,7 кг з куща, збір врожаю - вручну.

У сорту дуже висока стійкість до хвороб та сонячних опіків, а також до шкідників.

Саджанці "Хоней Бі" рекомендуються до висадки на сонячних або напів тіньових ділянках для перехресного запилення з іншими сортами, що сприятиме кращому заплідненню і, відповідно, більшому врожаю.

Особливості вирощування жимолості.

В Україні кущі жимолості можна зустріти практично на кожній присадибній ділянці, вона завоювала багатьох садівників. Плоди є скарбницею корисних речовин. Ягоди жимолості є цінним джерелом аскорбінової кислоти, антиоксидантів, глюкози, фруктози, сахарози, Р-активних сполук та селену, що захищає імунну систему та запобігає розвитку пухлин.

Вживати жимолость в їжу можна - свіжі ягоди, варення і соки з них тощо. Навіть після термічної обробки в ягодах зберігається більшість вітамінів і мікроелементів. Ягода не втрачає свої властивості також при сушці і заморожуванні. Жимолость багата вітамінами групи В, А і С. Серед мікроелементів, що містяться в жимолості йод, мідь, фосфор, кальцій, магній і калій. Завдяки такому набору корисних речовин жимолость позитивно впливає на серцево - судинну систему, піднімає імунітет і має загальнозміцнюючий ефект. Використовувати можна не тільки ягоди, а й листя, кору, гілки та квіти рослини, оскільки вони також містять корисні речовини.

Як і інші чагарники, їстівну жимолость можна висаджувати в ґрунт навесні або восени, жимолость вирощену в контейнерах при необхідності  можна висаджувати в любий період на протязі року (небажано зимою при мінусових температурах і влітку в сильну спеку). Навесні садити жимолость потрібно дуже рано, як тільки розтане сніг, і ґрунт трохи прогріється. Треба враховувати, що ця рослина прокидається рано, тому затягувати з посадкою не варто. Оптимальний час посадки жимолості навесні – в березні-початку квітня Варто врахувати, що це стосується тільки саджанців, вирощених у горщиках або контейнерах.

• Коренева система виходить за периметр крони куща на 50-60 см. Треба сказати, що у жимолості стрижнева коренева система, тобто коріння досить глибоко можуть проникати в землю, але і багато коріння яке розташовано поверхнево. Основна маса сисних коренів знаходиться в гранті на глибині 20-60 см. Жимолость може рости на одному місці до 20 років, але при цьому переносить пересадки практично в будь-якому віці. Починаючи з 3-4 років з неї «злазить» кора, відшаровуючись довгими смужками і оголюючи червонуватого кольору деревину. Лякатися не треба, оскільки це просто така особливість жимолості.
• Плід жимолості – це супліддя, яке утворюється з розрослих приквітників, але зазвичай садівники називають її плоди ягодами.
• Рослина проявляє стійкість до суворих морозів, спеки й дощу. Рослина невибаглива до ґрунтово-кліматичних умов і не вимагає особливого догляду. Гарно росте на гарно зволожених, багатих ґрунтах, середнього або легкого механічного складу, багатих гумусом і органікою.
• Жимолость дуже зимостійка: її деревина і ростові бруньки виносять заморозки до -50 градусів, квіткові бруньки і коріння – до -40 градусів, а бутони, квітки, молоді зав’язі – до -8 градусів. Цвітіння проходить в момент, коли середня добова температура переходить через нуль градусів (зазвичай відбувається в середині квітня, тому жимолость встигає відцвісти до початку пізніх весняних приморозків і практично ніколи ними не пошкоджується).
• Жимолость любить добре заправлений органікою суглинний ґрунт, кислотна реакція якого повинна бути близька до нейтральної (рН 6-7), а також сонце. Хоча в тіні вона досить добре росте, але плодоносить погано. Жимолость – рослина перекрестнозапильна, тому, щоб вона давала гарний врожай, садити її слід групою з 2-3-4 кущів різних сортів які є гарними запилювачами один для одного.
• Жимолость вологолюбива культура, тобто її слід поливати в суху і жарку погоду, особливо навесні і на початку літа. Любить вона і вологе повітря, а також любить мульчування землі навколо кущів, щоб не оголювалася коренева система.
• Чого не любить жимолость – так це застою води і близького залягання ґрунтових вод, оскільки в такій ситуації у неї загниває коренева система. Жимолость негативно реагує на кислий ґрунт (починає бліднути листя, і падає урожай), хоча і мириться з нею, особливо якщо висаджена на важкі глини або суглинки. Не схвалює вона і сильне мінеральне підживлення, вважаючи за краще їй середні дози мінеральних і органічних добрив. Гарно переносить спекотний період тільки на фоні оптимального зрошення.
• Для жимолості потрібен простір, бо вона розростається, розповзається вшир. Якщо ви садите її в ряд, то між кущами має бути відстань не менше 1-1,5 м, а між рядами краще 2-2,5 м.
• Посадка жимолості дуже важлива але проста операція. Місце для посадки готується заздалегідь, виривається ямка  - 40 см на 40 см і глибиною на 30 см, на дно вносять поживну ґрунтосуміш – земля з перепрівшим перегноєм або компостом. Опустіть саджанець в яму, при необхідності дещо розправляємо коріння і засипаємо таким же субстратом або просто землею. Кореневу шийку саджанця розташовують на рівні ґрунту або можна на 2-3 см заглибити.  Добре полийте саджанець після висадки, щоб ґрунт щільно облягав коріння. Ґрунт біля посадки має бути помірно вологим.

Жимолость не проблемна у вирощуванні культура. Догляд за жимолостю починається зразу після посадки, і полягає в тому, щоб забезпечити  рослину всім необхідним – чого вона потребує. Все це зводиться до звичайних операцій:

• Прополювання – рихлення ґрунту в приштамбових смугах і видалення сорної рослинності. Коренева система жимолості частково поверхнева, тому розпушування проводять на глибину не більше 5 см – 7 см. У дорослої жимолості коріння розташовані на глибині 25 см, тому розпушування проводиться без обмежень. У пристовбурних колах регулярно прибирають бур’яни, а в сильну спеку проводять мульчування травою для запобігання пересиханню ґрунту;
•  Підживлення – на протязі року і особливо в весняний період (квітень - червень) комплексними мінеральними і органічними добривами (підживлення азотними і фосфорно-калійними з мікроелементами добривами або гуматами). Інтервали між внесеннями комплексних добрив складають не менше двох тижнів. У перше підживлення вносять азот (30 г карбаміду / 10 л) для прискорення нарощування вегетативної маси. Головна умова – азотне добриво дається до початку фази цвітіння. Після цвітіння і до початку дозрівання ягід жимолості буде потрібно калійно-фосфорне підживлення: 15 г калію сульфату / 30 г нітрофоски / 10 л. Під дорослу рослину вносять 10 л – 15 л розчину, молодій жимолості досить 5 л води з підживленням. Восени жимолость підживлюють фосфорно-калійними добривами. Органіка має пролонговану дію, тому вносять її один раз на 3 роки. Бажано використовувати перепрівші рослинні компости і перегній. Свіжий гній призведе до опіків кореневої системи.;
•  Мульчування землі навколо кущів (дрібна кора, перепрілий компост, перегній тощо), щоб не оголювалася коренева система, не росли бур’яни, а також забезпечувалися оптимальні поживні і водно-повітряні показники ґрунту.
• Своєчасні поливи - на протязі року і особливо в весняний період (квітень - червень), не допускаючи переливи і пересихання ґрунту. Ґрунт пристовбурного кола повинен бути завжди зволоженим. Поливають рослину під корінь і по листу. Полив по листу проводиться тільки у вечірні та ранкові години, щоб уникнути опіків. Під корінь рослину поливають регулярно по мірі необхідності, з розрахунку 8-15 л на дорослий кущ;
• Рослини жимолості схильні до загущення крони, тому рекомендується проводити регулярну обрізку і  проріджування крони. Обрізка жимолості полягає в регулярному обрізанні поламаних, засохлих гілок, а також гілок що загущають крону і ростуть у її середину або перехрещуються і заважають одна одній. Ущільнену крону проріджують, щоб забезпечити в майбутньому сезоні доступ світла і природну вентиляцію. Робити це краще на початку осені і зимою в безморозний період (мороз не нижче -5°С). Не рекомендовано зрізати верхівки пагонів жимолості, так як на них зосереджена максимальна кількість бруньок з зачатками квіток, при їх пошкодженні знижується врожайність. Для старих 15-20-річних кущів можлива сильна омолоджує обрізка "до пенька" всіх старих гілон, яка проводиться на висоті 0,5 м від рівня грунту. За рахунок молодих парослевих пагонів кущ здатний відновитися протягом 2-3 років.
•  Хоча вважається що жимолость стійка культура і не потребує насиченого захисту від шкідників і хвороб, однак профілактичний захист не завадить. Щоб зменшити інфекційний фон навесні до розпускання бруньок проводять  обробку мідь вмісними препаратами (проти хвороб) разом з мінеральною олією (від шкідників).  А восени в жовтні місяці - проводять  обробку мідь вмісними препаратами (проти хвороб).

Урожайність кущів жимолості при гарному догляді високий, до 4-6 кг з куща.

!!! Не рекомендовано зрізати верхівки пагонів жимолості, так як на них зосереджена максимальна кількість бруньок з зачатками квіток, при їх пошкодженні знижується врожайність.

Для старих 15-20-річних кущів можлива сильна омолоджує обрізка "до пенька", яка проводиться на висоті 0,5 м від рівня грунту. За рахунок молодих парослевих пагонів кущ здатний відновитися протягом 2-3 років.